- спрямовувати
- —————————————————————————————спрямо́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
спрямовувати
Смотреть что такое "спрямовувати" в других словарях:
спрямовувати — 1) = спрямувати (кого що надавати кому / чому н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами… … Словник синонімів української мови
спрямовувати — ую, уєш, недок., спрямува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. || Направляти певним чином плин чого небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін.… … Український тлумачний словник
звертати — а/ю, а/єш, недок., зверну/ти, зверну/, зве/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого , чого небудь. || Даючи прохід, проїзд кому , чому… … Український тлумачний словник
керувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., зазвичай чим. || також перех. Правити волами, кіньми тощо. || Спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого небудь. || перех., рідко. Спрямовувати що небудь кудись, до чогось. 2) неперех., звичайно ким, чим.… … Український тлумачний словник
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як … Український тлумачний словник
обертати — а/ю, а/єш, недок., оберну/ти, оберну/, обе/рнеш, док., перех. 1) до кого – чого, проти кого – чого і без додатка. Змінювати положення кого , чого небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. || Зробивши поворот,… … Український тлумачний словник
обрушувати — ую, уєш і рідко обруша/ти, а/ю, а/єш, недок., обру/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати … Український тлумачний словник
підводити — джу, диш, недок., підвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. підві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Ведучи, тримаючи, наближати кого небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого небудь (машину, судно і т. ін.). || … Український тлумачний словник
повертати — I а/ю, а/єш, недок., поверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого , чого небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди небудь, на когось, щось. || Обертати що небудь іншим боком. || неперех. Рухати, ворушити… … Український тлумачний словник
